Мікроджигова рибалка: щука з першої проводки та залікові окуні під поваленим деревом

Цього разу вирішив повністю присвятити ранкову рибалку мікроджигу. Хотілося відкласти воблери, поппери та інші приманки й кілька годин цілеспрямовано половити на легкий джиг — насамперед пошукати окуня, а заодно перевірити, чи реагує на невеликий силікон щука.
За прогнозом погода мала бути досить складною: дощ обіцяли вже приблизно з дев’ятої ранку і практично до кінця дня. Насправді ранок виявився значно комфортнішим. Вітер був невеликий, ловити не заважав, а перший дощ почався лише близько 12:00–12:30. До завершення рибалки він залишався відносно слабким.

Рибалку розпочав із Fanatik Dagger 1.6".
І початок вийшов майже ідеальним: перша ж проводка — і клювання.
На гачку опинилася невелика щучка приблизно на 300 грамів. Звичайно, не трофей, але коли риба атакує буквально з першого закиду — це одразу додає впевненості в обраному місці та приманці.
Продовжив обловлювати перспективні ділянки, чергуючи проводки та намагаючись зрозуміти, де сьогодні стоїть окунь.
Але сталося цікаве: окунь практично мовчав, зате регулярно відгукувалася щука.
За першу частину рибалки вдалося зловити приблизно чотири-п’ять невеликих щучок, переважно до пів кілограма. Практично всі вони атакували невеликі силіконові приманки на мікроджиговій подачі.
І лише один невеликий окунь трапився там, де зазвичай його має бути значно більше.
Тобто рибалка, яку я планував як окуневу, несподівано перетворилася на ловлю щуки ультралайтовою снастю.

Практично одразу почалися клювання.
Найкращою виявилася локальна точка біля поваленого дерева. Такі місця завжди цікаві: коріння, гілки, тінь, укриття й локальна зміна течії створюють ідеальну засідку для хижака.
Саме звідти вдалося буквально один за одним дістати три-чотири хороших окуні.
І це вже були не дрібні «матросики», а дуже приємні риби приблизно 200–300 грамів.
Після кількох годин, коли окунь практично повністю ігнорував приманки, знайти таку локальну стоянку активної риби було особливо приємно.
Фактично саме ці кілька окунів і зробили всю рибалку.

На цій точці я не намагався робити дуже агресивну проводку.
Невеликі підриви, короткі паузи й контрольований рух приманки біля самого укриття — саме те, що було потрібно.
Окунь стояв дуже локально. Варто було відійти від поваленого дерева — і кількість контактів різко зменшувалася.
Це ще раз показало, наскільки важливо в мікроджигу не просто «прочісувати» водойму, а знаходити конкретні мікроточки: корч, край трави, невеликий перепад глибини, затінок під деревом.
Іноді буквально кілька квадратних метрів можуть дати більше риби, ніж сотні метрів обловленого берега.

Цього разу використовував легкий комплект:
Shimano Zodias 264UL-S, тест 1,5–5 г
Shimano Soare 2000SSPG
Для такої рибалки цей комплект дуже комфортний: дозволяє нормально контролювати невеликі ваги, відчувати легкі окуневі клювання й водночас без проблем справлятися з невеликою щукою.

Підсумок
Рибалка вийшла зовсім не такою, як я планував.
Зранку хотів насамперед половити окуня, але замість нього одна за одною почала клювати невелика щука на мікроджиг. Уже дорогою назад, коли основна рибалка фактично була завершена, вдалося знайти ту саму локальну точку, де стояли хороші окуні.
У підсумку — кілька щучок до пів кілограма, один невеликий окунь у першій половині дня і серія красивих окунів приблизно 200–300 г на Bait Breath Mosya біля поваленого дерева.
Саме за це й люблю мікроджиг. Невелика приманка може принести і окуня, і щуку, а одна правильно знайдена точка здатна повністю змінити враження від усієї рибалки.
Цього разу так і сталося: щука розпочала рибалку з першої проводки, а хороші окуні красиво поставили в ній крапку.